Сестри Василіянки розпочали своє служіння у Перемишлі, Польща, у 1902 році, підтримуючи освіту греко-католицьких дівчат. Під проводом митрополита Шептицького та матері Йосафати Теодорович спільнота зростала, поки радянські репресії під час і після Другої світової війни не призвели до розпуску релігійних спільнот, ув’язнення сестер та конфіскації майна.

Багато хто втік або був висланий. У 1958 році сестри відновили свою діяльність у Любомежі, згодом опікуючись дітьми з обмеженими можливостями у Яновіце-Вельке. Незважаючи на комуністичні перешкоди, вони розширили свою діяльність до Залесє Ґурне та Перемишля, ставши віце-провінцією у 1971 році та провінцією у 2003 році. Їхнє служіння включає катехизацію, парафіяльну працю, виготовлення літургійного одягу, реколекції та підтримку Caritas. Кількість покликань зросла, було відкрито доми у Ґорліце та Варшаві.

Вони відзначали великі церковні ювілеї та брали участь у міжнародних ініціативах заради міжкультурної єдності. З 2022 року сестри допомагають українським біженцям під час війни. Вірні молитві та східній традиції, вони продовжують служити з любов’ю та витривалістю, свідчачи про присутність Бога через літургію та служіння.