Сестри Василіянки прибули до Пряшева, Словаччина, зі Станислава, Україна, у 1922 році на запрошення о. д-ра Мікулаша Руснака. За підтримки єпископів Гойдича та Няраді вони відкрили гуртожиток для дівчат і розширили свою діяльність у кількох містах, зосереджуючись на освіті та душпастирстві молоді.

У 1945 році вони служили словацькомовним греко-католикам у Сечовцях. У 1950 році, за часів комуністичного режиму, сестер було заарештовано, депортовано та примусово залучено до праці, але вони залишилися вірними. Під час лібералізації 1968–69 років кількість покликань зросла, і попри нагляд, виникли нові спільноти. Після Оксамитової революції 1989 року сестри повернулися до Словаччини, відновлюючи спільноти та духовне життя за підтримки США. У 1994 році було засновано делегатуру свв. Кирила і Методія, яка у 2001 році стала віце-провінцією.

Сьогодні сестри служать у сфері освіти, катехизації, душпастирстві молоді та ромів, охороні здоров’я, літургійному мистецтві та благодійній діяльності, продовжуючи свою місію через молитву, служіння та збереження культури.