Сестри Василіянки прибули до Пряшева, Словаччина, зі Станислава (Україна) у 1922 році на запрошення о. д-ра Мікулаша Руснака. Вони відкрили гуртожиток для дівчат і розширили діяльність у містах, таких як Меджилабірці, Сечовце, Свидник і Стропків, зосередившись на освіті та формуванні молоді. У 1945 році вони розпочали служіння серед словацькомовних греко-католиків у Сечовце.

Їхню працю підтримували отці Василіяни. У 1950 році, під час комуністичних переслідувань, сестер заарештували й відправили до трудових таборів у Чехії. Незважаючи на важкі умови, вони залишалися вірними, і кількість покликань зросла під час «ери Дубчека». Після падіння комунізму в 1989 році сестри повернулися до Словаччини, відновивши місії у Требішові та Сечовце.

За підтримки сестер Василіянок зі США вони переписали свої конституції. У 1994 році вони стали Делегатурою святих Кирила і Методія, а у 2001 році були піднесені до статусу віце-провінції. Сьогодні вони служать по всій Словаччині, продовжуючи свою місію віри та служіння.