Сестра Терезія вивчала медсестринство в 1970-1971 роках у Нові-Саді, Сербія. У 1974 році її призначили помічницею керівниці новичок. Сестра Терезія вивчала теологію в Загребі в 1976 році. У 1977 році вона стала керівницею новичок і прослужила три терміни до 1986 року. У 1990 році її обрали провінційною настоятелькою, а в 1995 році переобрали на другий термін. Сестра також кілька разів служила в провінції як вікарійка і провінційна радниця (2000-2010, 2013-2023), провінційна скарбниця, провінційна секретарка (1980-1990), місцева настоятелька, директорка молодших сестер. Сестра Терезія була членом підготовчого комітету VIII Генерального капітулу 2001 року та членом Комісії з базиліанської духовності.

Свідчення сестри Теодозії*:

Як ви запам’ятаєте сестру Терезію?

Я пам’ятатиму сестру Терезію як людину, яка завжди намагалася створити мир і гармонію в спільноті. Вона докладала великих фізичних зусиль, щоб досягти цього, роками працюючи на кухні та в господарстві монастиря, дбаючи про те, щоб сестри мали все необхідне. Крім того, вона завжди дбала про те, щоб спільна молитва була гармонійною, відносини між сестрами були добрими, розмови ввічливими, робота розумною і добре спланованою, а відпочинок приємним. Вона знаходила час, щоб поговорити з тими, хто сумував, заохочувати примирення між тими, хто посварився, і репетирувати спів перед святковими богослужіннями. Для мене вона була живим втіленням доброчесної жінки, описаної в Приповістях 31 – вона вставала на світанку, розподіляла роботу в домі, дбала про потреби всіх і допомагала бідним.

Скільки років ви жили з нею?

Я познайомилася з сестрою Терезією в перший день свого приїзду в Осієк, у липні 2008 року, і жила з нею там у 2008–2011, 2017–2019 та 2020–2022 роках. Протягом цих років вона була моєю наставницею-новачкою, провінційним вікарієм та місцевою настоятелькою. Востаннє ми бачилися у Великдень 2025 року в Осієку.

Яка з її чеснот вплинула на вас найбільше? Чому?

Чеснота сестри Терезії, яка справила на мене найбільше враження, – це її прагнення створити мир і гармонію в спільноті, готовність пожертвувати власними силами і часом, здатність розпізнавати, де потрібна допомога, і надавати її, не чекаючи вказівок. Вона також була для мене прикладом того, наскільки важливі людська розсудливість і розум для функціонування релігійної спільноти. Благодать передбачає і вдосконалює природу. Перш за все, я молюся, щоб сестра Терезія знайшла мир і радість у вічності з Господом, якому вона так невтомно служила.

* Сестра Теодозія Мостепанюк, OSBM, докторантка Папського Східного Інституту в Римі, є з тієї ж провінції.